Є лише одна специфічна мова. Бо інакше доведеться в реалі всі вивіски потім міняти на ru.

"Если это не сделаем мы, то сделают солдаты НАТО"(с) - ага, знайома риторика. Деж я їі вже зустрічав?

Слухай, я спочатку жалкував що потрапив у заміс, а тепер бачу що всім треба. І це я ще не був в АТО.

Саме так. Зроблю я, бо ж диванні какаяразниця не зроблять. Бо інакше прийдуть і зроблять по своєму. Мені збіля кордону Криму видно було у батьків, та тут у Харкові у 2014. А багатьом в умовній спокійній Вінниці не зрозуміло що це пиздець.

До речі, може саме тому російськомовні патріоти зазвичай жорсткіші, та більше роблять, бо напобачились.

У боротьбі з драконом головне - самому не стати драконом.

Більше за россійську агрессію мене лякає, коли антиросійські активісти самі починають робити Україну схожою на Россію.

"з кращих спонукань", звісно, але краще від того не стає

Причем , родился я в Питере. Щас будет 🔥

Це в name чи в official_name? ;)

https://wiki.openstreetmap.org/wiki/Uk:Tag:amenity%3Dschool

это official_name

мабудь, офіційна назва вже змінилась. Раджу по адресі пошукати на сайті isuo.org

друже, я ДУЖЕ довго розбирався у тому, краще не сперечайся, якщо не належиш чи до “ватників”, чи до “шароватників”, бо в Україні НЕМА мовного питання поза політикою

sad, but true

Це правда, на жаль. Коли мова йде про цінності і переконання (і їх ефект на емоції), зовсім нескладно виправдати яку завгодно упороту ідею, подати її під якимось популярним слоганом, отримати підтримку однодумців (на основі того ж tribal thinking) і почуватися що робиш корисну справу. І те що будь-яка критика (в тому числі конструктивна) відчувається як зрада — теж не допомагає справі. Вже стільки сказано і написано про цей ефект, але будь-який прогрес у цій сфері вимагає тверезих сумнівів у своїх же поглядах і переконаннях, а це важко і неприємно, тому люди не паряться і натомість роблять те що відчувається правильним (і приємним), а факти на підтримку своєї точки зору підбирають заднім числом.
Легко побачити вату в інших, але важко в собі. Це тільки в науці сумнів і вміння визнати свою неправоту — ознака відповідальності, в політиці це сприймається ознакою слабкості.

А в нашому випадку це вдвічі складніше, бо агресор — зовсім не вигаданий, і загроза цілком реальна, і факт інформаційної війни теж.

В результаті розумні люди роблять дурниці, вороже реагують на критику, і почуваються з цього приводу героями серед моря sheeple.

а як жеж трус он зе граунд?)

Таблички можуть устаріти. Деякі таблички навмисно залишають просто як історичні пам'ятки.

Це треба тримати в голові, коли використовуєшь принцип truth on the ground

Власне, для застарілих назв є теги накшталт old_name