в усіх мовах є чиста літературна - її вивчають, нею говорять викладачі, ведучі, письменники і тд. Грубо кажучи - інтелігенція. В тій же британській англійській є так званий RP (Received Pronunciation) - літературна версія, її вивчають в університетах і її знання є необхідністю в "вищому світі". Саме її можна почути на BBC, від британського прем'єра і тд. Це в першу чергу ознака належності до вищого класу. А в побуті - діалекти. Наприклад, всім відомий "кокні" - діалект проміслової (бідної) частини Лондону, відомий всім з британських фільмів Гая Річі. А далі в кожному регіоні свій діалект - мачестер, ліверпуль і тд. В одному London Area їх більше десяти. В нас та ж історія - кожен регіон має свій діалект, і це нормально. Жива мова завжди "суржик".