C
нехай опише свій досвід більш детально ... Бо я не уявляю, як подібне організувати в США наприклад ... Без контакту з фіатними установами ніяк не обійтися.
Запитай його на фейсбуці
Один із співрозмовників пише мені у ФБ: "...коли Ви пишете, що держави руйнують правові культури, а не утворюють їх, то просто капець..."
Це дуже популярна точка зору. Люди впевнені в тому, що право існує тільки у державі, більше того, держави утворюють право. Я пояснюю для себе це тим, що в українських школах предмет право існує виключно у вигляді "держава і право". Відкрийте підручник предмету "Право" для старшокласників (я десь давно вже його тут цитував) і ви побачите, що перша (!) глава в ньому називається "Держава". Більше того, вся наукова діяльність в Україні ведеться за напрямком "Держава і право".
Цей заміс абсолютно несумісних речей є результатом того, що держава виникає і існує як неправове явище. Право виникає в середовищі людської діяльності задовго до появи держав і є так званим спонтанним порядком, тобто правові норми і правила спонтанно, а не внаслідок цілеспрямованих зусиль, виникають і розвиваються як результат спроб і помилок людей, які потребують інституту, який допомагає уникати конфліктів або вирішувати їх, якщо вони вже існують.
Фундаментальне, базове право - це право власності. Воно створює фундамент всієї правової системи і взагалі, всього суспільства. Фундаментальні засади правової культури ніхто не записував і не затверджував. Люди просто передавали ці норми одне одному, як досвід, в процесі спільної діяльності. Вони дуже прості і не потребують специфічних знань. Ми знаємо їх, наприклад, із форми запису, яка дійшла до нас із Біблійних часів - це ті самі 10 заповідей. Головні з них стосуються власності - "не укради, не убий".
Правова система передбачає те, що люди добровільно утримуються від порушень права власності інших людей, щоб захистити право на свою власність. Порушення права власності є злочином і жертва отримує право на компенсацію та покарання злочинця після рішення суду. Порушник права власності ставав ізгоєм і це багато століть означало неминучу смерть. Право дозволяє насильство лише у відповідь, як самозахист і захист права власності.
Держава виникає і існує як інструмент і механізм агресії, тобто систематичного порушення права власності багатьох людей. Ті, хто збирав данину на підкореній загарбником території, яка з часом перетворилася на податки, порушували право власності і були з правової точки зору злочинцями. Щоб уникнути відповідальності за правом, без якого жодне суспільство не могло існувати, в державі створювалася альтернатива праву - державний закон. Його писали і досі пишуть ті, хто хотів захистити свої можливості грабувати населення країни і не нести за це відповідальності. Закон також забороняв людям опиратися податкам. З часом система законів розрослася і набула ще більше специфічних рис, які створювали систему маскування природи держави, її цілей і засобів, які вона, тобто люди, які жили і багатіли завдяки існуванню держави, застосовувала на практиці. Система законів вимушено включала в себе положення права, але позбавляла ці норми їх сутності, як природних, фундаментальних прав людини, які вона має від народження і які не залежать від держави, чиновників і політиків. Права людини в державі перетворюються на привілеї, які начальство роздає людям на власний розсуд.
Держава також монополізувала суд, тобто саме державний суд розглядає всі суперечки, включно з тими, коли держава виступає відповідачем. Це абсурдне положення з точки зору правової системи. Держава також "винайшла" злочини без постраждалого, коли людей судять за порушення законів, які придумують чиновники заради власної вигоди і коли ніби "порушуються" права умовного, неіснуючого суб'єкта - держави.
